учитель української мови та літератури,
філія НВК "Голованівська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів ім. Т.Г.Шевченка-гімназія "Межирічківська загальноосвітня школа"
Нестандартні форми та
оригінальні методики проведення сучасних уроків (презентація
педагогічної ідеї)
Сьогодні в умовах утвердження особистісно зорієнтованого
навчання, стає значущою функція надбання
учнями ключових освітніх
компетентностей: ціннісно-смилових, навчально-пізнавальних, інформаційних,
комунікативних, творчо-діяльнісних, загальнокультурних і самоосвітніх.
Сучасна
система освіти спрямована на активну співпрацю всіх учасників навчань-виховного
процесу: учитель- учень- учень- учитель.
Учитель,
який надає учням літературні знання, формує конкретні уміння та навички, не
повинен забувати про створення належних умов для самоосвіти- навчати учнів
учитися.
З цією метою на уроках спонукаю учнів до мислення.
Намагаюсь не тільки розповісти, показати, пояснити, а й організувати спільний
пошук розв’язання проблеми, не навчити літератури, а приучити до літератури, бо
прагну пробудити в дитині бажання пізнавати, шукати, експериментувати,
націлювати до діалогу: письменник- учитель- учень.
Переконана в тому, що арсенал ефективної методики, нестандартних
форм й прийомів навчально- виховної роботи на уроці постають своєрідною
методичною родзинкою, спрямованою на краще засвоєння навчального матеріалу, на
формування свідомого ставлення до нього, на сприяння поглибленому сприйняттю
художнього твору, на розвиток в учнів критичного мислення, спілкування,
творчого пошуку.
Для того, щоб
зацікавити учнів, під час вивчення життєпису письменника використовую таку
методику: гра «естафета» ( учні почергово ставлять запитання один одному);
вікторина «письменницька біографія», інтерв’ю з митцем про його творчість; бліц
- опитування, учнівський проект в т.ч. комп’ютерна презентація.
Реалізація
проблеми креативної компетентності учнів на уроках української літератури спонукає
мене використовувати креативні методи під час перевірки змісту твору. Особливу увагу звертаю на
знання учнями тексту, бо знання художнього твору вимагає постійної уваги до
тексту. Тому практикую такі форми й прийоми роботи: бліц – конкурс «уважний читач»,
«вітальня
цікавих запитань», «усне малювання» (намалювати
картину, відтворену автором, словами); «мозаїка» (наприклад, чвар у сім’ї Кайдашів); «цитата для роздумів», синонімічна
хвилинка, колективна побудова таблиць, дослідження, результатом яких може бути,
наприклад, буклет, опорні схеми до
розділів, складання порівняльних таблиць (спільне й відмінне у художній манері
І.Нечуя -Левицького і П. Мирного).
Уміння логічно мислити, комбінувати, порівнювати,
виявляти кмітливість, уважність, винахідливість під час аналізу художнього твору формую завдяки
такій методиці, як: «Передай крейду» ( колективне складання асоціативного гроно
), « досьє героя», «ономаністична хвилинка»
(
мікродослідження), «кольорова палітра»
(наприклад, персонажів твору
Ю. Винничука
«Казка про Дракона»), «роздум-речення», «міні- клоуз- тест», колектив складання
схеми, мікродослідження (наприклад, як розкривається образ Тетерваковського
через його мову, пісню).
На наступному етапі уроку- рефлексії- пропоную учням
створити «дерево емоцій», відповівши на запитання.
Чи сподобався вам урок?
Який був ваш
емоційний настрій?
Що було найцікавіше на уроці?
Як би ви оцінили свою роботу на уроці,
свого товариша?
Інколи
пропоную скласти сенкан (за бажанням), написати відгук про вивчений твір,
скласти власну кінцівку твору, стоврити асоціативний малюнок (наприклад, внутрішній
світ Є.Рафаловича і Стальського за повістю «Перехресні стежки» І.
Франка.
Така робота стимулює вираження власної думки, заохочує до
самостійної роботи, розвиває творче мислення, дитячу уяву.
0 коментарі:
Дописати коментар