учитель фізики,
філія навчально-виховного комплексу «Голованівська загальноосвітня школа І-ІІІ ст. імені Т. Г. Шевченка – гімназія» «Шепилівська загальноосвітня школа – дошкільний навчальний заклад»
МЕТОД
НАВЧАЛЬНИХ ПРОЕКТІВ
З історії виникнення
технології
Метод
проектів був запропонований і розроблений
американським філософом
Джоном Дьюї . В нашій країні ідеї проектного
навчання пов’язані з іменем українського педагога Г. Ващенка
У США, Великій Британії, Бельгії, Ізраїлі, Фінляндії, Німеччині, Італії,
Бразилії, Нідерландах і багатьох інших країнах ідеї
гуманістичного підходу до освіти Дж. Дьюї, його метод проектів, знайшли
підтримку та набули великої популярності внаслідок раціонального поєднання
теоретичних знань і їх практичного застосування для розв’язання конкретних
проблем дійсності.
Цілі і завдання проектної технології: не тільки передати учням суму знань,
а ще й навчити здобувати ці знання самостійно, застосовуючи їх для розв’язання
нових пізнавальних практичних завдань; сприяти формуванню в учнів комунікативних
навичок; прищепити учням уміння користуватися
дослідницькими прийомами: збирання інформації, аналізу з різних точок зору,
висування гіпотез, вміння роботи висновки.
Зміст технології
Метод проектів
орієнтований на самостійну діяльність учнів (індивідуальну, парну, групову) у
відведений для неї час (від декількох хвилин уроку до декількох тижнів, а іноді
й місяців). Це завдання особисто орієнтованої педагогіки.
Проектна технологія
передбачає наявність проблеми, що вимагає інтегрованих знань і дослідницького
пошуку її вирішення. Результати
запланованої діяльності повинні мати практичну, теоретичну, пізнавальну значимість.
Головною складовою методу є самостійність
учня. Дуже важливою також є структуризація змістовної частини проекту із
зазначенням поетапних результатів. Використання дослідницьких підходів у
проекті є свого роду наріжним каменем технології. Причому послідовність цих
методів можна поставити у такий ряд: визначення проблеми (визначення завдань,
які випливають із дослідження) — висунення гіпотези вирішення завдань —обговорення
методів дослідження — оформлення кінцевих результатів — аналіз одержаних даних
— підбиття підсумків — коригування — висновки.
Необхідною складовою
методики здійснення проектної діяльності є складання загальної моделі, що
розглядається як умовний образ, схема кінцевого результату проекту. Як приклад можна навести модель підготовки учнів до
проектної діяльності та безпосередню її реалізацію в контексті структурних
етапів, базових форм та управління
Залучення учнів до
проектної діяльності спрямоване в першу чергу на: досягнення конкретних цілей (розвиток
аналітичного, критичного, творчого й проектного мислення, стимулювання
мотивації на оволодіння знаннями, включення учнів у режим самостійної роботи,
опрацювання різних джерел інформації з метою оволодіння новими знаннями,
формування вмінь використовувати знання для вирішення нових
пізнавально-практичних завдань або життєвих ситуацій тощо); розвиток життєвих компетенцій (спільне
прийняття рішень, толерантне регулювання конфліктних ситуацій тощо); формування дослідницьких умінь (виявлення та
формулювання проблеми, висунення гіпотези, збір необхідної інформації,
здійснення різних видів дослідницької роботи, аналіз та узагальнення отриманих
результатів тощо).
Слід також наголосити на тому, що здійснення проектної
діяльності може бути реалізоване з використанням різних підходів. Першим із них
передбачено виконання завдань навчального проекту та здійснення презентації
кінцевого інтелектуального (матеріального) продукту безпосередньо на уроці або
під час проведення серії уроків з певної теми. Іншим варіантом передбачено
проведення проектної діяльності в позаурочний час та презентацію кінцевих
результатів безпосередньо на уроці.
0 коментарі:
Дописати коментар